Найтривожніше у Spiral — не дивна вечірка сусідів, а відчуття, що за усмішками, акуратними газонами й привітними розмовами ховається щось липке й небезпечне. Саме на цьому нерві фільм Куртіса Девіда Гардера працює найкраще: він не поспішає, уважно придивляється до дрібниць і поступово підкручує параною. Молода пара переїздить у маленьке канадське місто, мріючи про спокійне життя та нормальне середовище для доньки, але ідилія швидко починає тріщати. Jeffrey Bowyer-Chapman добре передає внутрішню напругу людини, яка намагається не втратити контроль, коли реальність стає дедалі менш надійною. Поруч із ним Ari Cohen, June Laporte, Ty Wood і Lochlyn Munro додають історії потрібної холодності й непевності. Тут є і детективна інтрига, і психологічний жах, і дуже приземлений страх перед чужою спільнотою, яка надто пильно стежить за тим, хто ти є. IMDb дає стрічці 5.5, але її сила не в гучних поворотах, а в густій, незручній атмосфері. Після перегляду лишається настрій тихої тривоги, що повзе слідом ще довго.