Найцікавіше тут те, як безневинна рольова гра раптом починає скидатися на справжнє полювання. Компанія з семи друзів їде за місто, щоб побігати лісом у «військові ігри», але замість адреналінової розваги отримує зустріч із трьома колишніми солдатами, у яких давно зіпсоване відчуття межі між забавою, дисципліною і жорстокістю. Саме на цьому зламі Cosimo Alemà і будує фільм: спершу легковажний виїзд на природу, далі — нервовий трилер із брудом, потом і відчуттям, що правила вже не працюють.
«Військові ігри» 2010 року не ховаються за складною драматургією — стрічка працює через фізичну небезпеку, замкнений простір лісу і постійну загрозу, яка підбирається все ближче. У кадрі — Stephanie Chapman-Baker, Neil Linpow, Andrew Harwood Mills, Monika Miles та Tom Stanley; актори грають без зайвого лиску, що цій історії тільки на користь. Італійський бойовик із домішкою жахів тут більше про інстинкт виживання, ніж про героїку. Настрій у фільму похмурий, виснажливий і тривожно дикий.