Найцікавіше в «Три дюйми» — не сам факт суперздібностей, а їхня дивна, майже побутова межа. Після удару блискавки хлопець, якому давно набридло власне сіре життя, раптом отримує телекінез, але не всемогутній і не казковий. Саме це відчуття обмеження робить історію живішою: тут важливі не лише ефектні можливості, а й роздратування, страх і спокуса нарешті стати кимось іншим. Фільм Джейса Александера працює на стику фантастики, драми й бойовика, без глянцю великого супергеройського кіно. Noah Reid грає героя з правильною незручністю — не обраного, а звичайного хлопця, якого нова сила швидше вибиває з рівноваги, ніж дарує контроль. Поруч з ним з’являються Stephany Jacobsen, James Marsters, Naoko Mori та Alona Tal, і завдяки цьому історія не замикається лише на особистому відкритті здібностей. «Three Inches» має формат камернішої фантастики, де гроза стає точкою неповернення, а далі починається гра з наслідками. Настрій у стрічки трохи похмурий, нервовий і водночас пригодницький.