Найсильніше тут працює не гучна драма, а вперта людська присутність там, де суспільство давно звикло не дивитися. «Опікунка в'язниці» Лаури Манья бере постать Консепсьйон Ареналь і показує її не як бронзовий пам’ятник, а як жінку, яка заходить у тюремні коридори з власним голосом, сумнівами й рішучістю. У цьому іспанському фільмі 2012 року багато напруги народжується з розмов, поглядів, зіткнення переконань і правил, які здаються непорушними. Blanca Portillo грає з внутрішньою силою без зайвого пафосу — її героїня не тисне, а поступово змінює простір навколо себе. Поруч добре відчуваються Mabel Rivera, Òscar Rabadán, Anna Casas і Pere Arquillué, завдяки яким історія не замикається в одній постаті. Стрічка має IMDb 7.1, і це якраз той випадок, коли інтерес тримається на характері, моральному терті й уважності до деталей епохи. Після перегляду лишається стриманий, серйозний настрій із гіркуватим відтінком надії.