Найцікавіше в «На голці» — не сам вибір, який стоїть перед юним Лексом, а те, як по-різному можуть тягнути людину дві близькі сили: потяг до творчості й груба вулична влада. У цій британській драмі 1995 року конфлікт відчувається майже фізично: один брат відкриває перед хлопцем інший спосіб дивитися на світ, інший затягує туди, де правила прості, жорсткі й небезпечні. Саме на цьому розламі фільм і працює найсильніше.
Gillies MacKinnon знімає без прикрас, уважно до середовища й характерів. Тут немає красивої дистанції між глядачем і героями — навпаки, стрічка підпускає дуже близько до їхніх помилок, слабкостей і внутрішньої люті. Iain Robertson у ролі Лекса тримає всю історію на крихкому балансі розгубленості та впертості, а поруч добре відчуваються Joe McFadden, Steven Duffy, Laura Fraser і Garry Sweeney. IMDb дає фільму 6.8, і це якраз той випадок, коли цікавіше не цифра, а нерв самої картини. Настрій тут густий, похмурий і тривожний, із присмаком юності, що надто рано стикається з жорстокістю.