Найцікавіше в «Ніндзя» — не сама легендарна скриня зі зброєю, а зіткнення двох світів: японської школи, де дисципліна важить більше за емоції, і Нью-Йорка, де старі правила дуже швидко перевіряють на міцність. Айзек Флорентайн знімає це без зайвих прикрас: жорстко, прямолінійно, з акцентом на фізику бою, а не на красиві пози. Скотт Едкінс у ролі Кейсі виглядає органічно — його герой не супермен, а боєць, якому доводиться відстоювати не лише цінний артефакт, а й власне право бути частиною чужої традиції. Поруч із ним добре працюють Цуьйоші Іхара, Міка Хідзії, Тодд Дженсен і Того Ігава, додаючи історії відчуття внутрішнього конфлікту, а не просто погоні за реліквією. Фільм 2009 року не маскується під щось більше, ніж є: це дорослий бойовик із трилерною пружиною, де важливі честь, ревнощі, суперництво і старі образи. У ньому є грубувата енергія відеобойовиків тієї доби, нічні вулиці, короткі паузи перед ударом і постійне відчуття небезпеки. Настрій у стрічки похмурий, напружений і трохи хижий.