Найсмішніше тут те, що від мафії герої тікають не в безпечне місце, а просто в ще гірший хаос. Fish Don’t Blink — дивакувата американська комедія 2002 року, де пустельний ресторан Nautilus стає пасткою з дуже своєрідними мешканцями. І що довше пара ховається від переслідувачів, то сильніше відчуття, ніби бандити за дверима — не найстрашніша проблема. У цьому й головний кайф стрічки: вона грає на контрасті між кримінальною зав’язкою і майже карикатурним сімейним безумством, яке поступово з’їдає весь простір кадру. Chuck DeBus не женеться за витонченістю — фільм працює через абсурд, нервову енергію і трохи химерний ритм. У кадрі з’являються Lea Thompson, Richard Grieco, Wil Wheaton, Tonie Perensky та Dee Wallace, і цей акторський склад добре підхоплює тон історії, де нормальність зникає дуже швидко. IMDb дає стрічці 5/10, і це чесно описує її як нерівну, але цілком пам’ятну комедію з дорослим рейтингом 18+. Після перегляду лишається настрій сухого, трохи шаленого фарсу посеред пустелі.