Найцікавіше тут не романтика сама по собі, а те, як швидко вона починає псувати давню чоловічу дружбу. У «Дещо про Марту» все закручується майже з порога: варто Марті прилетіти до Лондона, і троє друзів, які знають одне одного з дитинства, раптом бачать не лише її, а й одне одного зовсім інакше. Саме на цьому зіткненні симпатії, ревнощів і незручних дрібниць фільм і грає найкраще.
Стрічка Ніка Хемма вийшла у 1998 році, і в ній є той особливий британський ритм романтичної комедії, де жарти працюють не голосно, а через інтонацію, паузу, невчасно сказане слово. Joseph Fiennes, Rufus Sewell і Tom Hollander складають дуже живе тріо — кожен зі своїм темпераментом, слабкостями й способом приховувати почуття. Monica Potter додає історії легкості, а Ray Winstone — потрібної земної фактури.
IMDb дає фільму 6.4, і це якраз той випадок, коли стрічка бере не масштабом, а настроєм і людськими реакціями. Виходить тепла, трохи іронічна, трохи меланхолійна історія про закоханість, яка приходить невчасно й усе ускладнює.