Найцікавіше в «Барбурці» — не сама зустріч зірки й звичайної робітниці, а те, як буденно й точно фільм показує зіткнення двох несхожих ритмів життя. З одного боку — шахтарське свято, традиція, колектив, земля під ногами. З іншого — телевізійне обличчя, публічність і світ, де все давно працює на образ. Саме на святкування Barbórka керівник шахти кличе актора мильних опер Якуба Сковєрського, а привітати його має Бася, працівниця шахти. Із цієї простої зав’язки Maciej Pieprzyca витягує не гучну драму, а уважне спостереження за людьми, які раптом опинилися поруч.
У фільмі відчувається польський побут без прикрас, а акторський склад — Iwona Sitkowska, Marcin Dorocinski, Robert Talarczyk, Tadeusz Madeja, Grazyna Zielinska — грає так, що дрібні паузи й погляди важать не менше за слова. «Барбурка» 2005 року не поспішає й не тисне на емоції, зате добре ловить незручність, цікавість і ту дивну мить, коли чужа людина раптом стає ближчою, ніж очікуєш. Настрій у стрічки тихий, трохи меланхолійний і дуже людяний.