Найцікавіше в «Свинопасі» — не королівські інтриги, а те, як казка з легкою усмішкою підколює саму ідею вигідного шлюбу. У маленькому Ліхтервальде все тримається на правилах, яких принц Августін вперто не хоче дотримуватися. Королева, яку грає Margarita Broich, намагається влаштувати його майбутнє по-державному розумно, але самому Августіну значно ближча свобода, ніж обов’язок. І саме з цього починається історія з перевдяганнями, примхами долі та казковими випробуваннями.
Фільм Carsten Fiebeler зроблений у дусі німецьких телевізійних фентезі: без зайвого пафосу, зате з живими персонажами, теплим гумором і відчуттям старої доброї казки. Emilio Sakraya грає принца легко й невимушено, а Jeanne Goursaud додає історії потрібної щирості. Тут важливі не масштаб і спецефекти, а настрій, ритм і те, як герої вчаться дивитися одне на одного без титулів і масок. «Свинопас» 2017 року залишає по собі м’яке, світле відчуття — ніби на вечір повернувся в казку, де все ще можливі прості дива.