Найцікавіше в «Колишніх звичках» — не сама поїздка в університетське минуле, а те, як легко доросла людина раптом знову починає поводитися так, ніби їй двадцять. Кейт, письменниця 35 років, приїздить до своєї alma mater після виходу нового роману й швидко опиняється не просто гостею, а майже частиною студентської компанії. І саме тут фільм Kris Rey ловить дуже впізнаване відчуття: коли старі місця ніби чекають на тебе, але ти вже зовсім інша людина.
Gillian Jacobs грає Кейт без зайвого драматизму — з втомою, самоіронією і тим легким розгубленням, яке приходить, коли життя пішло не зовсім за планом. Поруч — Jemaine Clement, Josh Wiggins, Forrest Goodluck і Hannah Marks, завдяки яким історія рухається між незручними розмовами, романтичними імпульсами й кумедними моментами без штучного блиску. Це камерне американське кіно 2020 року не поспішає, зате точно влучає в тему ностальгії, творчих сумнівів і дивної спокуси ще раз приміряти стару версію себе. Після перегляду лишається м’який, трохи іронічний і меланхолійний настрій.