Найцікавіше у «Вічній півночі» те, як дотепність тут існує поруч із саморуйнуванням — і від цього кожна сцена відчувається ще гостріше. Це біографічна драма Девіда Велоза про сценариста комедій, який намагається втримати кар’єру, стосунки й бодай якусь опору під ногами, поки героїн повільно забирає контроль над його життям. Бен Стіллер грає не звичного іронічного невдаху, а людину, в якій нервовий гумор уже давно став способом не дивитися правді в очі. Поруч із ним — Maria Bello, Jay Paulson, Spencer Garrett, Owen Wilson, і весь цей акторський склад працює не на ефект, а на відчуття болючої правдивості.
Фільм 1998 року не прикрашає залежність і не перетворює падіння на красиву легенду. Тут є мелодраматична лінія, але вона не згладжує кути, а лише сильніше підкреслює ціну кожного зриву. IMDb 6.2 може здатися стриманою оцінкою, та в стрічці є те, що лишається в пам’яті: втома, сором, самоіронія і дивна потреба жити далі, навіть коли все сиплеться. Настрій у фільму гіркий, виснажений і дуже нічний.