Найцікавіше тут те, що «Жорстокі ігри 2» заходить на знайому територію не як повтор, а як передісторія — момент, коли Kathryn і Sebastian ще тільки придивляються одне до одного, але вже чудово відчувають смак маніпуляцій. Саме ця рання хімія між ними й задає фільму нерв: не романтичний, а колючий, з постійним відчуттям гри без правил. Roger Kumble знову занурює в світ привілейованої молоді, де симпатія легко перетворюється на інструмент, а чужі слабкості — на розвагу. Robin Dunne і Sarah Thompson будують стосунки своїх героїв на взаємному випробуванні меж, і в цьому є головна інтрига. Поруч з ними з’являються Keri Lynn Pratt, Amy Adams, Barry Flatman, додаючи історії потрібної контрастності. Попри драматичну форму, стрічка працює насамперед через атмосферу моральної слизькості: тут майже кожен крок має прихований мотив. Фільм 2000 року з США, з позначкою 18+, залишає по собі настрій холодної, трохи отруйної гри, де довіра звучить як поганий жарт.