Найцікавіше тут навіть не сам рахунок 3:1, а відчуття моменту, коли футбольна перемога раптом стає чимось більшим за спорт. «Серце чемпіона» повертає до 11 липня 1982 року, коли Італія несподівано взяла чемпіонат світу, а країна, виснажена десятиліттями терору й внутрішньої тривоги, на мить заговорила одним голосом. Документальна стрічка 2021 року працює не лише як спогад про фінал із Західною Німеччиною, а як погляд на епоху, в якій м’яч, прапор і телевізійна трансляція мали майже політичну вагу. Особливу цінність додають обличчя й голоси людей, які знають той футбол зсередини: Paolo Rossi, Giancarlo Antognoni, Zbigniew Boniek, Antonio Cabrini, Kurt Hamrin. Через них матч оживає не як музейний експонат, а як нерв, пам’ять і національна емоція. IMDb 7.8 тут виглядає цілком закономірно: стрічка не тисне пафосом, а точно вловлює, як народжується спільна надія. Після перегляду лишається світлий, трохи ностальгійний настрій.