Найсмішніше тут те, наскільки впізнаваними виявляються дрібні катастрофи щоденного сервісу: клієнт, який вимагає менеджера, дивні правила, незручні діалоги й абсурд, що народжується буквально на рівному місці. «Я можу говорити / I Can Speak» — британська 20-хвилинна комедійна робота Джеймса Корделла, побудована як скетч-шоу про все, що крутиться довкола retail і hospitality. І саме цей формат працює найкраще: жарти не розтягуються, сцени швидко змінюються, а кожен епізод влучає в знайому ситуацію — чи то з боку працівника, чи то з боку відвідувача.
У кадрі з’являються Rosie Ruthless, Georgina Ezuanyamike, Alice Lazar, Eunique Darko та Katie Durrell, і акторки добре ловлять ритм короткої комедії, де важливі інтонація, пауза і вчасно кинутий погляд. Стрічка не намагається бути великою сатирою, зате точно підмічає поведінку людей там, де ввічливість часто тріщить по швах. Це легке, дотепне кіно з дуже знайомими нервами повсякденного хаосу. Настрій після нього — іронічний, жвавий і трохи змовницький.