Найцікавіше в «Поруці стрільця» — не сама погоня за вбивцею, а момент, коли особиста помста раптом впирається в чужу жадібність і старий як світ закон сили. Шериф Метт Остін іде слідом за злочинцем, який забрав у нього дружину й сина, але дорога приводить його туди, де сильніші за револьвери — гроші, вплив і право диктувати умови вдові з дитиною. Саме на цьому зламі фільм працює найкраще.
Стрічка Арманда Мастроянні тримається на знайомій вестерновій фактурі: пил, коні, сухі краєвиди, чоловіки з важкими рішеннями за плечима. Luke Perry грає без зайвого пафосу — його герой не схожий на бездоганного месника, він радше виснажена людина, яку не відпускає втрата. Поруч добре відчуваються C. Thomas Howell, Kim Coates, Jaclyn DeSantis і Francesco Quinn, кожен додає цій історії потрібної шорсткості.
«A Gunfighter’s Pledge» не намагається перевинайти вестерн, але чесно тримається його нерву: тут є і стрілянина, і драма вибору, і відчуття, що справедливість у таких місцях завжди дається дорого. Настрій у фільму суворий, запилений і трохи гіркий.