Найцікавіше в «Луллі» починається не з романтики і не з навчання в медичному, а з дуже дивного «подарунка» після удару струмом від апарата МРТ: чужі думки раптом звучать занадто голосно. Для дівчини, яка звикла все контролювати, бути найкращою і не надто дослухатися до інших, це майже катастрофа. І водночас — шанс побачити, що за бездоганними усмішками ховається значно більше, ніж вона уявляла.
Бразильська стрічка César Rodrigues грає на легкому, трохи хаотичному ритмі молодіжної комедії, але не забуває про мелодраматичні моменти. Larissa Manoela робить Луллі не ідеальною, зате живою: амбітною, впертою, часом різкою, а тому цікавою. Поруч із нею — Vinícius Redd, Amanda de Godoi, Sérgio Malheiros і Yara Charry, які додають історії студентського шуму, флірту, незручних відкриттів і емоцій, що вириваються назовні без дозволу.
«Луллі» не намагається здаватися складнішою, ніж є. Це легке кіно про самозакоханість, близькість і той момент, коли чути інших виявляється важче, ніж говорити самому. Настрій у фільму теплий, грайливий і трохи мрійливий.