Найцікавіше тут те, як Джим Ґеффіґен робить монстром не когось страшного, а саму повсякденність — їжу, втому, батьківство, дивні звички й дрібні незручності, які всі впізнають, але рідко так влучно формулюють. «Джим Ґеффіґен: Монстр комедії» — стендап-фільм 2021 року, де він одночасно і режисер, і єдиний виконавець у кадрі, тож усе тримається на ритмі, інтонації та його фірмовій манері говорити про абсурд буденного життя з майже беземоційним обличчям. У цьому й кайф: жарти не форсують реакцію, а ніби непомітно підкрадаються, і вже за секунду ловиш себе на сміху. IMDb дає стрічці 6.9, і це чесний показник для такого формату: без спецефектів, без сюжету в класичному сенсі, зате з дуже точним відчуттям темпу й живою присутністю коміка. Для 14+ — цілком доречно, якщо хочеться вечора без зайвого шуму, але з дотепним поглядом на звичайні речі. Настрій після перегляду легкий, іронічний і напрочуд домашній.