Найцікавіше в The Forgotten Battle — не масштаб, а відчуття, ніби небезпека вже давно оселилася поруч і просто чекає слушної миті. Це короткий французький горор Мелісси Отеро, який працює не через гучні ефекти, а через нервову тишу, погляди й тривожну невизначеність. Саме такий формат — стислий, майже концентрований — тут дуже доречний: стрічка швидко занурює в стан, де кожна дрібниця здається підозрілою.
У кадрі — Camille Bochaton, Philippe Domenech і Justine Smaïl, і ця камерність лише підсилює напругу. Фільм не розкидається поясненнями, не намагається все розкласти по поличках, а натомість дає простір для відчуттів. Через це окремі сцени сприймаються гостріше, ніж якби авторка пішла шляхом прямолінійного жаху. У The Forgotten Battle є щось від нічного кошмару, який триває недовго, але після нього ще якийсь час не хочеться вимикати світло. Настрій у стрічки густий, похмурий і трохи лихоманковий.
