Найсмішніше тут те, що магія в «Фокусниках» ламається не на сцені, а між людьми. Один невдалий номер із гільйотиною колись розвів двох ілюзіоністів по різні боки образи, а тепер їм доводиться знову дихати одним закуліссям і мірятися не лише трюками, а й самолюбством. У цьому британському фільмі 2007 року Andrew O'Connor робить ставку не на блискучі фокуси, а на незручні паузи, дрібні приниження, ревнощі й комічну впертість людей, які давно застрягли в минулому.
Robert Webb і David Mitchell чудово працюють на контрасті: один нервовий і колючий, другий — самовпевнений рівно настільки, щоб це постійно виходило боком. Поруч із ними Sarah Hadland, Paul Mark Elliott і Karen Seacombe додають потрібного хаосу й тепла. «Magicians» не намагається вразити масштабом — це камерна, трохи незграбна, зате дуже жива комедія про сценічне суперництво, старі образи й людей, які ховають слабкість за димом, ширмою та аплодисментами. Після перегляду лишається легкий, іронічний настрій із присмаком британського абсурду.