Найсильніше в «Сейфі 507» — те, як звичайна банківська комірка раптом стає дверима в давню особисту катастрофу. Пограбування тут лише іскра: справжній удар приходить у момент, коли герой розуміє, що смерть доньки кількарічної давнини могла бути зовсім не випадковістю. І від цієї думки фільм уже не відпускає.
Енріке Урбісу знімає жорстко й без зайвого шуму. Іспанський кримінальний трилер 2002 року працює не на ефектних трюках, а на відчутті пастки, де за кожною новою деталлю стоять чужі інтереси, страх і дуже приземлена жадоба. Antonio Resines добре тримає цю історію на собі: його герой не схожий на безстрашного месника, він радше людина, яку обставини змушують лізти туди, куди краще б не заглядати. Поруч — Dafne Fernández, Miriam Montilla, Félix Álvarez, Javier Coromina, і весь акторський склад додає стрічці потрібної нервовості.
IMDb дає фільму 6.8, і це той випадок, коли стрічка бере не цифрою, а густою, тривожною інтонацією. Після перегляду лишається важкий, похмурий настрій і відчуття, що правда іноді небезпечніша за сам злочин.