Найцікавіше тут — сама ідея супергеройства без коміксового блиску. «Як я став супергероєм» подає цю тему через документальну оптику, і саме тому стрічка працює інакше: не як вигадка про надздібності, а як спроба розібратися, звідки береться образ героя в реальному житті. У кадрі з’являється Manuel Neuer, і його присутність додає фільму відчуття впізнаваної реальності, де слово «герой» звучить не пафосно, а майже буденно — через дисципліну, витримку, тиск і відповідальність. Німецьке виробництво 2020 року відчувається стриманим за формою: без зайвого шуму, зате з акцентом на спостереження й інтонацію. Це не історія про ефектні подвиги, а радше розмова про те, як суспільство створює своїх супергероїв і що стоїть за цим образом. Дивишся не заради зовнішнього драйву, а через цікавість до самої теми й того, як вона розкривається в документальному форматі. Після перегляду лишається зібраний, трохи задумливий настрій.
