Найсильніше в «Корова» те, як швидко зникає звична дистанція між глядачем і твариною. Andrea Arnold не прикрашає реальність і не підштовхує до готових висновків — вона просто підходить дуже близько. Настільки, що буденність ферми раптом починає звучати майже як людська драма: виснаження, ритм праці, тілесність, самотність, короткі миті спокою. Камера спостерігає за двома коровами без сентиментальності, але з рідкісною уважністю до дрібниць: погляду, дихання, руху в тісному просторі, шуму механізмів довкола. Через це документальний фільм 2021 року з Великобританії працює не як екскурсія на ферму, а як досвід співприсутності. Lin Gallagher тут не «грає» у звичному сенсі, але її присутність додає стрічці відчуття конкретного середовища, живого й неідеалізованого. IMDb 7.1 добре підказує, що це кіно не для фону: воно вимагає дивитися уважно й мовчки. «Cow» залишає після себе не шок, а важке, тихе відчуття близькості до чужого життя.