Найцікавіше в «Біллі Фінгал» — не самі бої, а дивний і нервовий союз двох людей, яким наче зовсім не по дорозі. Молодий боєць Мэтт Бредфорд іде до ММА з наївною впертістю, а поруч із ним опиняється Геппі Макбрайд — колишній чемпіон, яскравий, гучний і явно не в найкращій точці свого життя. Саме на цьому терті й тримається фільм Seo Mutarevic: тут важливі не красиві перемоги, а те, як амбіції, образи й старі поразки лізуть назовні в найневдаліший момент.
Стрічка 2018 року не романтизує спортивний шлях і не робить із рингу казку про швидкий злет. Навпаки, вона дивиться на боксуюче середовище тверезо — як на місце, де характер перевіряється щодня, а наставник може виявитися не менш зламаним, ніж його учень. Kevin Bernhardt і Seya Hug добре працюють на контрасті поколінь, а Shannon Staller, Brian T. Finney та Amin Joseph додають історії живого оточення. Це камерна американська драма з гіркуватим післясмаком, напружена не ударами, а внутрішніми тріщинами. Після перегляду лишається стриманий, трохи меланхолійний настрій.