Найкраще в «Божевільному королівстві» — те, як велика емоційна буря вміщується в майже камерну ситуацію: колишній засинає просто на балконі, а далі починається не примирення, а вперта, нервова й місцями кумедна дуель характерів. Фільм Nathan Deming працює не гучними поворотами, а інтонаціями, паузами, поглядами й тим незручним повітрям, яке зависає між людьми, що вже мають спільне минуле, але не знають, що робити з ним тепер.
William French і Heather Petersen грають так, ніби підслуховуєш чужу розмову крізь тонку стіну: без зайвої театральності, зате з відчутною образою, втомою і ще не до кінця згаслим тяжінням. У цій короткометражці комедія не знімає драму, а лише робить її гострішою; романтичні нотки теж не про солодкість, а про складність близькості після розриву. «Crazy Kingdom / Řachanda» 2015 року лишає по собі відчуття маленької, але влучної історії про впертість, старі рани й дивну ніжність, яка пробивається навіть крізь роздратування. Настрій у стрічки — іронічний, трохи гіркий і дуже людяний.