Найцінніше після кінця світу тут не зброя і не бензин, а вода — і саме через неї пустеля в «Сталевому світанку» здається по-справжньому жорстокою. Фільм Lance Hool виходив у 1987-му, коли постапокаліпсис у кіно любив пил, метал і самотніх мандрівників, і ця стрічка чесно працює в такій естетиці. Герой Patrick Swayze блукає випаленими землями й натрапляє на поселення, яке намагається встояти під тиском банди, що полює на джерело води. Далі все рухається не стільки через масштаб, скільки через простий і зрозумілий конфлікт: є люди, яким треба вижити, і є сила, що хоче відібрати в них останнє.
У кадрі багато сухого вітру, грубих декорацій і відчуття світу, де закон давно стерся. Поруч зі Swayze з’являються Lisa Niemi, Anthony Zerbe, Christopher Neame та Brion James — обличчя, які добре лягають у цю сувору, трохи коміксову фантастику 80-х. «Сталевий світанок» дивиться як прямолінійна, але виразна пригода з пустельним присмаком, де романтика мандрівника стикається з брудною боротьбою за ресурси. Настрій у стрічки похмурий, запилений і вперто героїчний.