Найцікавіше тут — відчуття, ніби сам час трохи зсунувся вбік. «У минулому році в Марієнбаді» вказаний як короткометражний фільм 1962 року, знятий Полом Мазурскі, і вже це налаштовує на дещо незвичне: стрічку, яка працює не стільки через події, скільки через ритм, паузи й дивну невловимість того, що відбувається на екрані. Назва одразу запускає гру з пам’яттю, повторенням і сумнівом — чи справді щось було, чи це лише відлуння чужих слів і образів. Саме в цій хиткій зоні фільм і живе.
Мазурскі тут важливий як режисер, що не поспішає пояснювати зайве. Коротка форма тільки підсилює ефект: жодного розгону, жодних відступів, лише концентрований настрій і відчуття, що за кілька хвилин можна опинитися в просторі, де логіка сну звучить переконливіше за звичну реальність. Стрічка не женеться за ясністю — вона радше пропонує дивитися уважно і ловити інтонації. Після перегляду залишається легка дезорієнтація, холоднувата елегантність і настрій тихої, майже гіпнотичної загадки.