Найсильніше у «Східному вітрі з дощем» — не сама дорога, а дитячий погляд на втрату, який вперто чіпляється за вигадану обіцянку кращого місця. Саме тому історія Ельви та Семмі звучить так боляче: після загибелі батьків вони тікають на схід, до свого умовного Neverland, ніби там можна перечекати горе й почати спочатку. Але світ навколо виявляється значно суворішим, ніж дитяча уява.
Leonora Lim-Moore зняла камерну британську драму без зайвого пафосу. Тут важливі не гучні повороти, а крихкі стани — розгубленість, страх, короткі спалахи надії. У кадрі відчувається вразливість, а присутність самої режисерки серед акторів додає стрічці ще більш особистого тону. Nancy Boo Orchis-Evans, Greg Patmore і Leonora Lim-Moore працюють дуже стримано, без натиску, і саме через це емоції звучать чесно.
Фільм 2011 року не поспішає й не намагається все пояснити словами. Він більше про стан, ніж про подію. Після перегляду лишається тихий, дощовий настрій — сумний, але не без світла.