Найцікавіше тут не жарти самі по собі, а те, з якою швидкістю Мартін Лоуренс перемикається між зухвалістю, самоіронією й майже сповідальними інтонаціями. «Мартін Лоуренс: Ти такий шалений» — це концертний фільм 1994 року, знятий Томасом Шламме в нью-йоркському Majestic Theater, де один комік без декорацій і сюжетних хитрощів тримає весь простір лише голосом, пластикою та реакцією залу. Лоуренс говорить про расизм, стосунки, дитинство, побутові абсурди — і робить це різко, нервово, місцями навмисне незручно. У цьому й сіль: гумор тут не відполірований до безпечного блиску, а живий, сценічний, із відчуттям моменту. Камера не заважає, а ловить ритм виступу, тому стрічка працює і як стендап-документ епохи, і як портрет коміка на піку енергії. IMDb 6.6 добре підказує, чого чекати: не музейної класики, а сирої, гучної, дуже 90-х комедії з характером. Настрій після перегляду — розкутий, трохи хуліганський і дуже сценічний.