Найсильніше в «Роккі 4» — не самі бої, а відчуття, що кожен вихід на ринг тут важить більше, ніж спортивний титул. Фільм 1985 року, який Сильвестр Сталлоне ще й сам поставив, працює на чистій енергії суперництва: чемпіон Роккі Бальбоа стикається з Драго — гігантським, майже беземоційним бійцем із підтримкою Радянського Союзу. Із цього конфлікту виростає не лише спортивна драма, а й дуже виразний портрет епохи, де удари в ринзі відлунюють далеко за його межами.
Сталлоне грає Роккі з уже знайомою впертістю, але тут у ньому більше втоми й внутрішнього тиску. Поруч — Талія Шайр, Берт Янг, Карл Везерс, а Бріджит Нільсен додає кадру холодної, майже показової дистанції. «Роккі 4» не ховає своєї прямолінійності: він голосний, емоційний, місцями навіть пафосний, зате саме в цьому його нерв. IMDb дає стрічці 6.9, і це той випадок, коли важлива не стільки оцінка, скільки сила моменту. Настрій тут заряджений, напружений і по-спортивному піднесений.