Найцікавіше тут не хвороба і не повчальна мораль, а дивна дружба, яка народжується буквально з примусу. У «Це кляте серце» Марк Ротемунд бере героя, що звик жити без гальм і відповідальності, й зіштовхує його з хлопцем, для якого кожен день має зовсім іншу вагу. Саме на цьому контрасті фільм і працює найкраще. Elyas M'Barek грає не просто легковажного тусівника, а людину, якій доводиться вперше подивитися на себе без звичних виправдань. Поруч із ним Philip Schwarz — дуже точний, живий, без награної «зворушливості». Їхні сцени то смішні, то незручні, то раптом боляче чесні. Німецьке кіно 2017 року тут обходиться без зайвого пафосу: комедійні епізоди не ламають драму, а лише сильніше підкреслюють крихкість моментів, коли персонажі справді зближуються. У кадрі є й родинна напруга, і втома дорослих, яких зіграли Nadine Wrietz, Uwe Preuss та Lisa Bitter. IMDb 6.9 цілком пояснюється: стрічка проста за формою, зате людяна й тепла. Після перегляду лишається світлий, трохи щемкий настрій.