Новорічне шоу, яке ніяк не закінчується, — уже сама по собі чудова пастка для абсурду. У «Убивчому вогнику» Álex de la Iglesia заганяє героїв у задушливий телевізійний павільйон, де нескінченні дублі, штучні усмішки й святковий блиск швидко починають тріщати по швах. За мішурою тут ховаються ревнощі, образи, дрібні змови й дуже людське бажання вирватися з цього карнавалу будь-якою ціною.
Фільм працює на межі комедії та мелодрами: смішне тут часто народжується з втоми, нервів і повного безладу за лаштунками. Особливий смак додає акторський склад — Raphael, Mario Casas, Pepón Nieto, Blanca Suárez, Hugo Silva — кожен вносить у цей хаос свою інтонацію, від гротеску до майже щирої вразливості. Іспанська енергія відчувається в кожній сцені: галас, блиск, метушня, емоції через край.
IMDb дає стрічці 6.1, і це якраз той випадок, коли важливіше не цифри, а настрій перегляду. «Mi gran noche» 2015 року — дивна, шумна й дуже жива історія про людей, у яких святкова ніч давно пішла не за планом. Після неї лишається відчуття яскравого, трохи божевільного свята з гіркуватою усмішкою.