Найстрашніше тут навіть не швидкість, а байдужа механіка катастрофи: півкілометровий вантажний потяг без машиніста мчить уперед, і з кожною хвилиною шансів зупинити його меншає. «Некерований» Тоні Скотта працює не через хитромудрі повороти, а через відчуття реальної небезпеки, коли помилка вже сталася, а виправляти її доводиться на ходу. Дензел Вашингтон і Кріс Пайн грають двох залізничників із різним досвідом і характером, яким доводиться діяти разом без права на довгі суперечки. Поруч — героїня Розаріо Доусон, що тримає зв’язок і намагається втримати ситуацію від повного хаосу. Фільм 2010 року знятий у фірмовому ритмі Тоні Скотта: різкий монтаж, рух камери, метал, іскри, гул коліс — усе працює на відчуття невідворотності. IMDb 6.8 тут виглядає чесно: це міцний, приземлений трилер без зайвого пафосу, де напруга народжується з простого запитання — чи встигнуть. Після перегляду лишається нервовий, зібраний настрій і смак чистого кінематографічного адреналіну.