Найцікавіше в «Геймері» — не стрілянина сама по собі, а думка, що чиєсь життя тут керується чужими руками, мов персонажем у жорстокій онлайн-грі. Фільм 2009 року бере цю ідею й одразу кидає в агресивний, нервовий ритм майбутнього, де смертників випускають на арену під контролем гравців. Кејбл у виконанні Gerard Butler — не просто боєць, а жива мішень у видовищі, де кожен раунд наближає або свободу, або кінець. Особливо добре працює контраст між ним і підлітком Саймоном, який керує ним дистанційно: один ризикує тілом, інший — натискає кнопки. Michael C. Hall додає цій історії холодної, майже хижої енергії, а Ludacris, Amber Valletta та Kyra Sedgwick підсилюють відчуття світу, де розвага давно перейшла межу. У стрічці багато різкого монтажу, цифрового шуму, бруду й показової жорстокості — саме тому вона відчувається як злий фантастичний трилер про контроль, натовп і ціну свободи. Настрій після перегляду лишається напружений і трохи отруйний.