Найцікавіше в «Агенті Леві» те, як швидко божевільна на перший погляд вигадка починає звучати майже переконливо. Пацієнт психіатричної лікарні запевняє, що він зовсім не божевільний, а справжній секретний агент, і чим довше за ним наглядає його опікун, тим менше розуміє, де тут гра, а де реальність. Саме на цьому хиткому ґрунті й працює комедія Ludovic Colbeau-Justin — не як набір окремих жартів, а як серія дедалі абсурдніших ситуацій, у які герої заходять із дуже серйозними обличчями.
Dany Boon додає історії потрібного темпу й енергії, а Philippe Katerine чудово підкидає дивакуватості, через яку фільм постійно балансує між шпигунською фантазією та лікарняною буденністю. Поруч із ними Anne Serra, Samuel Jouy і Sophie Verbeeck підтримують ритм без зайвого галасу. Це французько-бельгійська комедія 2020 року з легкою самоіронією, без претензії на велику сатиру, зате з живим відчуттям хаосу, коли одна химерна версія подій раптом починає витісняти іншу. Після перегляду лишається грайливий, трохи шаленуватий настрій.