Найцікавіше у «Вище неба» — як швидко скепсис перетворюється на щось значно менш комфортне. Спершу все виглядає як зухвалий документальний експеримент: герой Райана Карнса разом із командою хоче вивести на чисту воду людей, які говорять про викрадення прибульцями. Але варто їм зустріти дівчину з тривожною історією, і тон стрічки змінюється майже непомітно: замість іронії приходить підозра, замість провокації — відчуття, що вони зайшли надто далеко.
Фульвіо Сестіто працює на стику детективу, фантастики й трилера без зайвого розмаху, зате з правильним нервом. Тут важливі не спецефекти, а сам процес розслідування, дрібні збої в поведінці персонажів, дивні збіги й постійне питання, кому взагалі можна вірити. Jordan Hinson додає історії вразливості, а присутність Claude Duhamel, Martin Sensmeier і Don Stark робить цю подорож менш схожою на чергову гру в конспірологію. «Beyond the Sky» 2018 року не поспішає, але вміє створити липке відчуття чужої присутності. Настрій у фільму тривожний, нічний і трохи параноїдальний.