Іноді достатньо одного слова, щоб зіпсувати вечерю. У «Ім'я» саме так і стається: невинне, здавалося б, оголошення про те, як назвуть майбутню дитину, миттєво перетворює дружню зустріч на словесний двобій. І найцікавіше тут не сам скандал, а те, як швидко жарти, підколи й давні звички говорити «між своїми» витягують назовні образи, ревнощі та незручну правду.
Франко-бельгійська стрічка 2012 року майже вся побудована на діалогах, але нудно не буває ні на хвилину. Patrick Bruel, Valérie Benguigui, Charles Berling, Guillaume de Tonquédec і Judith El Zein грають так, ніби підглядаєш за реальною компанією друзів, де кожен знає, куди боляче вколоти іншого. Комедія тут гостра, майже театральна, а драма підкрадається непомітно — саме тому окремі сцени смішать і водночас трохи бентежать. За легкістю розмов ховається точне спостереження про близькість, у якій накопичується більше, ніж хочеться визнавати. Фільм залишає після себе нервовий, іронічний настрій із присмаком дуже впізнаваної сімейної правди.