Найцікавіше в «Гості» — не сам незнайомець на порозі, а те, як швидко його присутність починає змінювати все довкола. Спершу Девід здається майже ідеальним: ввічливий, уважний, з бездоганними манерами й військовою витримкою. Він приходить до родини Петерсонів як друг їхнього сина, який загинув на службі, і дуже скоро стає частиною дому. Але в цій чемності відчувається щось надто відполіроване, ніби кожен жест прорахований наперед.
Адам Вінгард будує фільм на дивному балансі: тут і бойовик із жорсткими спалахами насильства, і детективна інтрига, де підозра повзе повільно, але вперто. Dan Stevens грає так, що відвести погляд важко — в його усмішці одночасно є підтримка, загроза і холодна порожнеча. Поруч добре працюють Maika Monroe, Brendan Meyer, Sheila Kelley та Leland Orser, додаючи історії людського болю й недовіри. «The Guest» 2014 року не поспішає відкривати карти, зате майстерно нагнітає відчуття, що в цьому домі оселилося щось небезпечне. Після перегляду лишається нервовий, хижий настрій із присмаком тривоги.