Найцікавіше в «Дитинстві лідера» — не самі події, а те, як із дрібних сімейних сцен, поглядів і спалахів непокори поступово вимальовується щось тривожне й велике. Brady Corbet знімає цю історію так, ніби кожен коридор, кожна тиша в будинку вже містить майбутню катастрофу. Події розгортаються після Першої світової війни, коли дорослі зайняті політичними домовленостями, а поруч росте хлопчик, який вбирає атмосферу влади, контролю і прихованої жорстокості.
У кадрі багато холодної дисципліни, напруги між батьками, релігійного тиску й соціальної дистанції. Саме з цього складається нерв стрічки. Bérénice Bejo, Liam Cunningham, Stacy Martin, Yolande Moreau та Jacques Boudet працюють тонко: тут важливі не гучні сцени, а інтонації, паузи, спосіб дивитися одне на одного. Це драма не про пояснення, а про відчуття — незручне, майже гіпнотичне. Фільм 2015 року не поспішає й не намагається все розкласти по поличках, зате дуже точно передає, як формується характер у світі, де любов легко плутається з владою. Після перегляду лишається холодний, гнітючий настрій і довгий післясмак.