Є фільми жахів, де страшно від темряви, а є такі, де страшно ще й від того, що наступної миті тебе можуть розсмішити майже до істерики. «Зловісні мерці 2» Сема Реймі саме з таких. Це дике, розкуйовджене кіно, яке перетворює лісову хатину на арену безумства, а Брюса Кемпбелла — на головну рушійну силу всього цього хаосу. Його Еш Вільямс, єдиний, хто вже стикався з одержимими духами, знову опиняється в пастці, тільки тепер поруч ще й група незнайомців, а демони не збираються зупинятися.
Фільм 1987 року працює не лише на криках і крові. Тут важливі ритм, гротеск, скажена фізична комедія й та сама реймівська камера, яка мчить крізь темряву, ніби сама стала частиною прокляття. Сара Беррі, Ден Гікс, Кессі Веслі ДеПайва та Тед Реймі додають історії потрібного нерву, але саме Кемпбелл робить її незабутньою. IMDb 7.6 тут виглядає цілком заслужено: стрічка давно стала культовою не через статус, а через енергію. Настрій у неї скажений, злий і водночас хвацько веселий.