Найсильніший хід Boyhood у тому, що час тут не імітують — він справді минає на екрані. Річард Лінклейтер знімав цю драму роками, і тому дорослішання Мейсона відчувається не як сценарний прийом, а як щось майже документальне: змінюються обличчя, голоси, погляди, звички, навіть тиша між близькими людьми. Із раннього дитинства до порога коледжу він проходить через буденні, але дуже впізнавані речі — сімейні сварки, переїзди, нові правила, перші розчарування і крихкі моменти радості. Ellar Coltrane грає тонко й без натиску, Patricia Arquette та Ethan Hawke додають історії живої нервовості й тепла, а поруч миготять Elijah Smith і Lorelei Linklater. За зовнішньою простотою тут ховається уважний погляд на те, як формується людина: не в одному великому зламі, а в сотнях дрібниць, які спершу здаються випадковими. IMDb 7.9 цілком пояснюється тим, наскільки чесно фільм дивиться на життя. Після нього лишається тихий, задумливий настрій із легкою нотою світлого смутку.