Найприємніше тут те, як музей після зачинення раптом перестає бути тихим і поважним місцем. У «Джекі та Опієн» старовинний портрет буквально виходить із рами, і від цієї ідеї фільм одразу набирає легкого, пустотливого ритму. 12-річна Джекі давно почувається в амстердамському Rijksmuseum майже як удома, адже там працює її мама. Та коли Опієн із відомого полотна Рембрандта оживає і береться шукати зниклу сестру, звичні коридори музею перетворюються на простір пригод, кумедних непорозумінь і маленьких відкриттів.
Стрічка Аннемарі ван де Монд не женеться за гучними ефектами. Їй цікавіше, як стикаються різні епохи, як дитяча допитливість допомагає рухатися вперед і як у серйозному світі мистецтва раптом з’являється щось дуже живе. Frouke Verheijde, Sarah Bannier, Karina Smulders, Saar van Aken і Leny Breederveld тримають цю історію в теплій, невимушеній тональності, без зайвого пафосу. Це сімейна пригода з м’яким гумором, амстердамським шармом і відчуттям дива, яке ховається зовсім поруч. Після перегляду лишається світлий, грайливий настрій.