Найцікавіше в «Селестіні» — не сам романтичний порив, а те, як кохання тут одразу заражене розрахунком, страхом і чужим втручанням. У фільмі Gerardo Vera пристрасть молодого дворянина Калісто до Мелібеї швидко виходить за межі зітхань: між ними з’являється Селестіна, жінка з репутацією чаклунки, яка вміє читати людські слабкості не гірше, ніж заклинання. І саме з цього моменту історія набирає гіркого, майже фатального звучання.
Стрічка 1996 року знята в Іспанії, і в ній відчувається щільна, майже театральна емоційність. Penélope Cruz, Terele Pávez, Juan Diego Botto, Maribel Verdú та Jordi Mollà створюють світ, де кожен погляд щось приховує, а кожне рішення тягне наслідки. Особливо цікаво працює лінія двох слуг: один підштовхує пана до небезпечної авантюри, інший відчуває, що Селестіні довіряти не варто. Через це драма рухається не прямолінійно, а нервово, з постійним відчуттям, що хтось уже заплатить надто високу ціну. Настрій у фільму густий, тривожний і трохи отруйно-романтичний.