Найцікавіше в «Алекс та Емма» — як роман народжується просто на очах і починає нахабно втручатися в реальність. Письменник Алекс загруз у боргах і має всього 30 днів, щоб дописати рукопис, тож наймає стенографістку Емму. Здавалося б, суто технічна допомога, але кожна її репліка, сумнів чи іронічне зауваження змінюють не лише текст, а й саму дистанцію між ними. У цьому й головний шарм фільму Роба Райнера: він грається з межею між вигаданими персонажами та живими людьми, між тим, що автор придумує, і тим, що раптом починає відбуватися поруч.
Luke Wilson і Kate Hudson добре ловлять ритм цієї легкої, трохи старомодної романтичної комедії. Їхні діалоги працюють краще за будь-які гучні сюжетні повороти, а історія всередині роману додає стрічці м’якої театральності. IMDb у фільму скромний — 5.5, але в ньому є своя невимушена привабливість: без поспіху, без цинізму, з теплим поглядом на творчість, кохання і випадкову близькість. Настрій після перегляду лишається легкий, затишний і трохи мрійливий.