Найцікавіше тут те, як різдвяна казка раптом стикається з нічним Парижем без прикрас: дитяча віра в диво — і дорослий світ, де Санта може виявитися зовсім не тим, за кого себе видає. «Мій друг Санта Клаус» Александра Коффра грає саме на цьому контрасті. Малий Антуан зустрічає чоловіка в костюмі Санти й чіпляється за нього з такою впертістю та щирістю, що звичайна ніч перетворюється на дивну, смішну й подекуди нервову пригоду. Tahar Rahim дуже точно тримає баланс між втомленою жорсткістю та розгубленістю, а Victor Cabal додає історії живого серця — без солодкавості, зате з відчуттям справжньої дитячої логіки. Франко-бельгійська стрічка 2014 року не намагається бути ідеально святковою: тут є темні провулки, незручні рішення й комедія, що народжується не з жартів заради жартів, а з характерів і ситуацій. IMDb 6.3 добре підказує тон фільму: це не казковий атракціон, а тепла, трохи хуліганська історія про випадкову зустріч, яка змінює обох. Після перегляду лишається настрій зимової ночі, де диво виглядає несподівано правдоподібним.