Найцікавіше в The Siren — це не сама істота з озера, а дивний, майже болісний зв’язок, який виникає поруч із нею. Perry Blackshear знімає цю історію не як гучний хорор про чудовисько, а як тиху, тривожну драму про втрату, самотність і небезпечне тяжіння. Чоловік повертається до озера, де загинув його чоловік, і вперто шукає істоту, винну в смерті. Паралельно монстр зближується з випадковим гостем, і саме ця лінія додає фільму мелодраматичної крихкості, яка тут працює набагато сильніше за будь-які скрімери.
Стрічка 2019 року зі США тримається на атмосфері відлюдного берега, тиші та відчутті, ніби природа щось приховує просто під гладдю води. Margaret Ying Drake, MacLeod Andrews і Evan Dumouchel грають стримано, без зайвого надриву, і через це вся історія звучить ще незручніше й ближче. Тут фентезі й жахи існують не заради ефекту, а як спосіб говорити про близькість, провину й бажання бути побаченим. Після перегляду лишається настрій тихої тривоги, смутку і холодної озерної тиші.