Найцікавіше в «Безсонні для двох» — не романтика сама по собі, а ніч як простір, де можна вперше дозволити собі жити не за правилами. Поки курортне містечко Колбі спить, Оден і Елай блукають порожніми вулицями, ніби надолужуючи те літо, якого в неї ніколи не було. Вона стоїть на порозі коледжу, звикла до стриманості й контролю, він — мовчазний хлопець із власною тінню за плечима. Їхня безсонна дружба народжується з дрібниць: розмов, нічних поїздок, дивних випробувань і відчуття, що темрява іноді чесніша за день.
Софія Альварес знімає цю історію м’яко й без зайвого драматизму, залишаючи простір для пауз, поглядів і незручних емоцій. Emma Pasarow та Belmont Cameli добре тримають крихкий ритм стосунків, де важливі не гучні зізнання, а поступове зближення. Поруч — Kate Bosworth і Dermot Mulroney, які додають дорослого напруження в історію про літо перед великими змінами. IMDb 6.2 тут звучить чесно: це спокійне, камерне кіно про дорослішання, самотність і право на легкість. Настрій у стрічки теплий, нічний і трохи меланхолійний.