Найцікавіше в «Хелловіні» Роба Зомбі — не самі вбивства, а те, як фільм дивиться в обличчя злу ще до того, як воно виривається назовні. Тут Майкл Маєрс не просто безмовна постать у масці, а людина з минулим, яке режисер показує жорстко, брудно й без романтизації. Після 15 років у психіатричній лікарні він тікає й повертається до Геддонфілда, шукаючи молодшу сестру Лорі. Далі стрічка рухається знайомою для слешера дорогою, але робить це з важким, майже виснажливим відчуттям небезпеки.
Rob Zombie знімає цей матеріал по-своєму: більше тілесності, більше агресії, більше занедбаної американської провінції, де страх ніби в’ївся в стіни будинків. Tyler Mane додає Майклу грубої фізичної сили, Scout Taylor-Compton робить Лорі живою й вразливою, а Malcolm McDowell у ролі лікаря Луміса привносить нервову, суперечливу енергію. IMDb 6.1 чесно натякає: це не класичний «Хелловін» у чистому вигляді, а похмурий, важкий переосмислений кошмар. Настрій у фільму густий, тривожний і дуже недобрий.