Найцікавіше в «Баарії» те, як особиста пам’ять тут перетворюється на цілий світ: не просто історія родини, а пульс сицилійського містечка, де час змінює людей, звички, політику і навіть спосіб дивитися одне на одного. Джузеппе Торнаторе зняв дуже близьке собі кіно — недарма Baarìa є сицилійською назвою Багерії, де він народився. І це відчувається в кожному епізоді: у вуличному гаморі, сімейних сварках, кумедних дрібницях і гірких поворотах життя.
Фільм охоплює три покоління, тому комедійні інтонації тут легко сусідять із драмою, а побутові сцени раптом набувають майже епічного масштабу. Francesco Scianna, Margareth Madè, Lina Sastri, Ángela Molina та Nicole Grimaudo існують у цій історії дуже природно — без відчуття музейної «красивості». «Баарія» не поспішає, зате дає вдихнути простір, у якому виростають характери й долі. За IMDb стрічка має 6.9, але її сила не в цифрах, а в живій інтонації спогаду. Після перегляду лишається м’який, трохи ностальгійний настрій із присмаком сонця, пилу й родинної пам’яті.