Найцікавіше в «Енді неабихто» — не сам факт крадіжки трьох мільйонів, а те, як дрібний, виснажений життям бухгалтер раптом вирішує переписати себе заново. Енді Філдер тікає з Чикаго до Лос-Анджелеса, прихопивши гроші свого боса — корумпованого пластичного хірурга, і з цього моменту комедія працює не на гучних гегах, а на незручних ситуаціях, нервових імпровізаціях і відчутті, що вся ця авантюра може розсипатися щомиті. У фільмі Jesse David Ing є легка інді-енергія: трохи абсурду, трохи втоми від дорослого життя і багато дивної свободи, яка з’являється, коли вже нічого втрачати. Jeremy M. Evans грає героя не як природженого афериста, а як людину, що запізно наважилася на бунт. Поруч — Leslie Wong, Jonathon Buckley, Jacob Bruce та Nicole I. Butler, які додають цій історії живого хаосу. «Andy Somebody» не намагається здаватися більшим, ніж є: це камерна, трохи кособока, але по-своєму кумедна втеча від рутини. Настрій у стрічки іронічний, нервовий і з легкою присмаком меланхолії.
